Ті, що загубилися між всесвітами - частина VIII

Кімната без протоколів

Неофіційні наради завжди починаються з офіційних дверей.

Двері в ту кімнату були такими ж, як сотні інших на базі: сіра панель, мінімальна маркування, звичайний замок доступу. Але повітря перед ними було іншим. Щільнішим. Ніби сюди вже скупчилося забагато невимовлених рішень.

... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина VII

Свідки неможливого

Докування пройшло так буденно, що це майже образило.

Жодних урочистих трансляцій, жодних фанфар, навіть не було того нервового метушливого гулу, який зазвичай супроводжує повернення корабля з небезпечної місії. Лише чіткі команди диспетчера, сухі коди дозволів, зелені смуги індикаторів на стикувальному кільці. ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина VI

Зворотний шов

Повернення почалося не з розвороту й не з команди капітана.

Повернення почалося з того, що шум змінив напрямок.

Ела відчула це першою. Ще до того, як десантний модуль стикувався з кораблем, ще до того, як система офіційно оголосила: «Група повернулася на борт». У вуха ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина V

Архів, що не дає забути

Наіра не поспішала з відповідями.

У перші хвилини тиша між ними була настільки щільною, що здавалася третьою присутністю в залі – поруч із ними та світловими шарами пам’яті. Кожен рух викликав у цих шарах ледь помітні хвилі, і Елі здавалося, що навіть її подих записується тут, як новий рядок у н ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина IV

Дрейфуюче місто

На цьому острові реальності не було «ранку» в звичному сенсі.

Світло тут приходило не зі сходу й не з заходу. Воно просочувалося крізь тріщини в небі, переливалося смугами між будинками, зависало над дахами м’яким туманом – так, ніби хтось ззовні повільно крутив невидимий регулятор яскравос ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина III

Проміжний Простір

Першим зламався звук.

Не корпус, не двигуни, не стабілізатори гравітації. Звук.

Щойно корабель почав входити в синю траєкторію, рубка наповнилася рівномірним гулом — звичним супроводом будь-якого розгону. Потім щось у цьому гулі ледь зсунулося. Ніби хтось повернув неви ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина II

Корабель, якого не повинно бути

Рен не любив доки.

На відміну від більшості капітанів, які відчували полегшення, коли їхні кораблі нарешті пристикувалися до станційних рукавів, він кожного разу сприймав це як вимушену паузу між двома дійсно реальними станами: польотом і небезпекою. Доки завжди здавалися йому надто яскравими, над ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - частина I

Тріщина в небі

Ніч завжди починалася однаково.

Спершу темніли куполи над лабораторним кварталом, один за одним гасли вікна університетських корпусів, згасала реклама над транспортними естакадами. Місто ніби повільно згорталося в себе, лишаючи ввімкненими лише ті вогні, що належали нічним чергуванням і тим, хто не вмів, не хотів аб ... Читати далі »

Ті, що загубилися між всесвітами - пролог

Літопис між реальностями

Колись вважали, що Всесвіт один.
Що єдина тканина реальності тягнеться безшовно — від першої іскри до останнього згасання, від першої думки живої істоти до останнього її зітхання. Люди малювали карти, складали рівняння, вигадували міфи, але завжди вірили в одне: у глибині хаосу все ж існує цілість.

... Читати далі »

Епілог

Голос, який не вимикають

Ніч у 47-β була не темною — радше приглушеною.

Коридори дихали м’яким світлом, стабілізатори працювали в «економному режимі», лише шов продовжував гудіти — трохи нижче, трохи глибше, ніж раніше. Так гуде щось, що пережило довгий крик і нарешті дозволило собі зробити видих.

... Читати далі »