Голоси з покинутого сузір’я - частина IXВибір між порятунком і мовчаннямКоли ти живеш на периферії карти, найбільша брехня звучить завжди однаково: Лада дивилася на новий службовий пакет від центру й дуже чітко розуміла: зараз якраз той момент, коли від них залежить надто багато. ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - частина VIIIУгода з голосами, що не належать теперішньомуУгода — це не завжди папір із підписами. Іноді угода народжується там, де теперішнє раптом розуміє: воно вже не належить тільки собі. Що в кожному рішенні, у кожному «стерти» чи «зберегти» поруч стоять ті, кого ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - частина VIIПам’ять машин і людські примариПам’ять машин не плаче. І все ж Лада ніяк не могла позбутися відчуття, що десь усередині «Орфея-9» живут ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - частина VIМіста, де живуть лише відлунняКоли ти все життя живеш на орбіті, міста внизу стають міфами. Для Кіри міста Θ-47 довгий час були саме такими — далекою декорацією під товстим шаром отруєних хмар. До дня, коли М ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - частина VТі, хто не встиг евакуюватисяУ кожної станції є власні привиди. Кіра знала більшість цих привидів поіменно. Вона с ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - частина IVСтанція на краю мертвої орбітиОрбіта була мертва, але не порожня. Навколо планети, яку колись називали живою, а потім — просто «Об’єкт-Четвертий», висіло кільце уламків: судна без двигунів, розірвані модулі, обгорілі фрагменти орбітальних міст. Усе це рухалося за законами небесної механіки, яким було бай ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - частина IIIАрхів забутих сигналівВідповідь із центру не приходила. Минали години, потім доба, потім ще одна. Станція «Орфей-9» чесно фіксувала кожен технічний збій, кожен транзитний корабель, кожне банальне коригування орбіти далеких платформ — і все це з однаковою байдужою точністю вносилося до журналів. Лише найважлив ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - частина IIРадіотиша і один несподіваний імпульсОфіційна відповідь прийшла через сімнадцять годин. Не тривога, не виклик на зашифрований канал, не вказівка «утриматись від будь-яких дій до прибуття інспекції». Ні. На головному екрані просто з’явилося коротке повідомлення з регіонального центру спостережень: |
Голоси з покинутого сузір’я - частина IКарта, на якій немає сузір’яПершою реакцією Лади був не страх і не захват, а майже дитяча впертість: якщо система стверджує, що джерела сигналу не існує, значить, треба знайти спосіб показати їй, що вона помиляється. Вона сиділа перед центральною консоллю, витягнувшись уперед, ніби хотіла тілом втримати тонку нитку коливан ... Читати далі » |
Голоси з покинутого сузір’я - прологШепіт між згаслими зорямиКоли зоря згасає, це не кінець — лише спізнілена правда. Світло ще довго летить крізь порожнечу, малюючи на небі давно неіснуючі світи. Люди звикли до цієї оптичної брехні й назвали її поетично: «світло мертвих зірок». Але мало хто замислювався, що так само можуть жити й голоси — довше за тіла, довше за міста, довше за ... Читати далі » |