У «Космічному архіві» навіть тиша має номер справи. На орбіті завис сумний дрон із планшетом, поруч — красуні в сяйві футуристичних шат і неземні істоти, які вже бачили забагато аварій, щоб дивуватися. Десь позаду дрейфують уламки кораблів, що не повернулися, а в кадрі чемно збираються майбутні виправдання: збій системи, поганий день у Всесвіту й, звісно, «так було задумано». Атмосфера світла, розкішна й трохи трагікомічна: звіт ще не готовий, але винних уже нема. Лише орбіта зітхає дуже байдуже