На уламках зруйнованих орбітальних міст, де вакуум давно став частиною міського пейзажу, дві дівчини з м’якою усмішкою переживають черговий космічний дедлайн серед дивакуватих неземних істот. Світлі відтінки, багатошарова 3D-естетика, уламки станцій і втомлена краса катастрофи створюють сцену, де мрія ніби стоїть на ремонті, але вперто не скасовується. Іронія, легкий чорний гумор і спокій посеред руйнування тут виглядають майже як стиль життя.