Серіал: Зоряні хроніки

Перший сезон: Каталог катастроф
Серія 17: Кисень закінчується красиво

Сімнадцята серія починається з прекрасного краєвиду, що одразу мало насторожити всіх, хто прожив у цьому сезоні довше трьох серій.

“Аврора-17” входить у Зону безіменних.

Зовні немає звичного чорного космосу. Немає зірок, немає пилу, немає далеких маяків, немає навіть того холодного фону Всесвіту, який зазвичай нагадує: “Так, ти маленький, але принаймні не сам у цій порожнечі”. Тут порожнеча виглядає не темною, а молочною. Наче хтось розлив світло й забув додати джерело.

Простір навколо корабля переливається блідими відтінками срібла, перламутру, м’якого золота й холодного блакитного. У далині пливуть структури, схожі на кристалічні хмари або застиглі хвилі. Вони не відбивають світло — вони ніби пам’ятають, що світло колись існувало.

На містку всі мовчать.

Навіть Ром Дейн мовчить цілих дев’ять секунд.

Потім не витримує:

— Ну звісно. Якщо місце виглядає як весільна завіса мертвої галактики, значить, тут точно щось хоче нас обійняти до смерті.

Міра Велл сидить за зв’язком. Її екрани порожні.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zoryan-hronki-pershii-sezon-katalog-katastrof-b453627?c=5021061