Уявіть, що десь зовсім поруч із Землею існує ще одна Земля.

Не в іншій галактиці. Не за мільярди світлових років. Не за романтичною туманністю, яку астрономи назвали б на честь давно померлого професора, а туристичні агенції через двісті років перетворили б на місце для дорогих медових місяців.

Вона може бути буквально за кілька метрів від нас.

Проблема лише в тому, що ці метри простягаються не в просторі, а в напрямку, якого наші органи чуття не здатні помітити.

Уявіть собі міжпланетний союз, до якого входять сімдесят чотири населені світи, одинадцять автономних орбітальних держав, чотири цивілізації з колективним розумом, дві республіки, які досі сперечаються, чи існує взагалі поняття «центральний уряд», і одна планета, що приєдналася до союзу виключно через помилку перекладача.

У цього союзу є флот.

Є системи планетарної оборони.

Є гіперпросторові перехоплювачі.

Є розвідувальні супутники, здатні помітити ... Читати далі »

Мистецтво з’явилося набагато раніше, ніж художники почали сперечатися про те, що саме можна називати мистецтвом. Людина ще не винайшла музеїв, мистецтвознавців, каталогів виставок і сувенірних крамниць біля виходу, а вже малювала тварин на стінах печер, вирізала дивних істот із кістки, прикрашала зброю, споруджувала кам’яні комплекси й ховала померлих так урочисто, ніби ті мали намір повернутися та перевірити якість поховання.

Для стародавніх культур мистецтво майже ніколи ... Читати далі »

У старих космічних страшилках усе було значно простіше.

Якщо на корабель проникала невідома форма життя, вона зазвичай мала зуби, кігті, неприємну звичку відкладати яйця у членах екіпажу й абсолютно зневажливе ставлення до техніки безпеки. Її можна було побачити на камерах, почути у вентиляції, випадково зустріти в темному коридорі, після чого остаточно зрозуміти, чому інструкція рекомендувала не ходити на самоті.

У більш цивілізовані часи паразити змінили професію.

Те ... Читати далі »

У космосі існує безліч місць, де мандрівникові можуть продати паливо, відремонтувати двигун, обміняти контрабанду на щось трохи менш незаконне й ввічливо пояснити, чому його корабель уже формально належить місцевій митниці. Але порти механічних рас стоять окремо.

Не тому, що вони найбільші.

Не тому, що вони найбагатші.

І навіть не тому, що половина з них здатна самостійно знятися з орбіти й полетіти геть, якщо місцева зоря раптом почне поводитися непрофесійно.

... Читати далі »

Є особливий різновид космічної тиші, який не схожий ані на порожнечу, ані на спокій. Він виникає там, де світло старих зірок проходить крізь хмари міжзоряного пилу, де газові велетні народжують нові світи, а Всесвіт раптом перестає нагадувати добре організовану астрономічну систему й починає скидатися на чиюсь недописану поему.

Саме там народжується туманна лірика.

Не та лірика, у якій герой стоїть біля вікна, дивиться на дощ і переконує себе, що його ніхто не розуміє. Космос ... Читати далі »

У старих космічних байках мисливець за артефактами зазвичай виглядає романтично. Один корабель. Один капітан із поганою репутацією. Одна потерта зоряна карта. Десь попереду — мертва цивілізація, храм на покинутому супутнику, золотий механізм невідомого призначення і, бажано, скарб, який можна продати дорожче, ніж власну совість.

У реальності міжзоряного полювання все значно менш елегантно.

Справжні мисливці рідко літають поодинці.

Коли на кону технологія цивіліза ... Читати далі »

Космічний корабель, який летить швидше за світло, у дешевій фантастиці поводиться напрочуд виховано. Капітан натискає кнопку, за ілюмінатором зірки перетворюються на довгі смуги, хтось урочисто вимовляє щось на кшталт «стрибок виконано», після чого всі продовжують пити синтетичну каву так, ніби щойно не образили одразу кілька фундаментальних принципів Всесвіту.

У реальності, якщо людство коли-небудь навчиться обходити світловий бар’єр, найбільшою проблемою може вияви ... Читати далі »

Є релігії, які будують храми. Є культи, які будують мавзолеї. Є вірування, що вимагають посту, мовчання, молитви, медитації або хоча б пристойної поведінки у святкові дні.

А є Світлові паломники.

Вони будують кораблі.

Потім сідають у них, залишають родини, міста, планети, банківські рахунки, домашніх тварин і всі ті дрібні матеріальні речі, які люди зазвичай починають особливо цінувати приблизно через п’ять хвилин після остаточного відльоту, — і вирушають д ... Читати далі »

Є планети, на яких небезпечно дихати. Є світи, де океани складаються з кислоти, атмосфера здатна зварити людину швидше, ніж корабельний кухар приготує ранкову каву, а місцева фауна розглядає броньований всюдихід як консервну банку з дуже нервовою начинкою.

Є планети, де заборонено висаджуватися через радіацію, хвороби, хижаків, вулканізм, агресивних аборигенів або залишки зброї цивілізацій, які колись вирішили з'ясувати, хто з них має найкращу систему державного управління, і вреш ... Читати далі »