Перший мегаполіс на мертвому супутнику
Перший мегаполіс на мертвому супутнику довів: коли планета втомилась від людей, люди переїжджають туди, де втомлюватись нікому, і тиша продається тут!
———
Пролог без фанфар: чому люди взагалі лізуть туди, де нічого не живе
У кожній цивілізації настає момент, коли хтось дуже серйозно диви
...
Читати далі »
|
Гравітаційні ліфти супутникових міст
Уявіть місто на супутнику: купол над кратером, вулиці-галереї, кав’ярні з “атмосферною” пінкою (атмосфери немає, але маркетинг — вічний), і головна гордість — ліфт, який піднімає вас не на двадцятий поверх, а з поверхні прямо до орбіти. У більшості міст Землі найвищою вертикальною пригодою лишається пошук кнопки “закрити двері” до того, як зайде ще хтось із розмовою. У супутни
...
Читати далі »
|
Поселення на навколозоряному уламку
— — —
Є місця, де небо не просто близько — воно під ногами. Там, де звичні планети здаються надто повільними, а горизонти надто слухняними, люди навчилися жити на тому, що колись було уламком зорі: холодним, мовчазним, впертим, як давня кістка Всесвіту. Навколозоряний уламок — це не астероїд у класичному сенсі й не супутник, що сором’язливо тримає
...
Читати далі »
|
Архітектура вакуумних мегаполісів
У кожної цивілізації є свій спосіб будувати міста. Хтось зводить їх на берегах рік, хтось — у тінях гір або в оазах пустель. Але в Хроніках Забутих Галактик існує окрема, особлива глава — про міста, у яких немає ні неба, ні вітру, ні дощу. Про мегаполіси, народжені в абсолютній тиші, на голих кам’яних ядрах астероїдів і крижаних супутниках, де над дахами — лише вакуум і безодня.
...
Читати далі »
|
Місто в кратері Евріалі
У більшості зіркових мандрівників слово «кратер» асоціюється з пусткою: пил, тріщини в скелях, відлуння метеоритних ударів. Але в системі Евріалі ця асоціація не працює. Тут кратер — це не шрам, а колиска. Колиска міста, що навчилося жити у тіні астероїдних стін і перетворило порожнечу на простір для світла.
Місто в кратері Евріалі — це історія не про виживання, а про вп
...
Читати далі »
| |