Міста без дверей
Є майбутнє, де архітектура перестає бути мистецтвом стін і стає мистецтвом доступу. Де “вхід” — не отвір у матеріалі, а дозвіл у протоколі. Де “вихід” — не крок за поріг, а коректно завершена сесія присутності. І в цьому майбутньому двері виглядають так само дивно, як обладунки на банківському консультанті: наче й логічно, але дуже хочеться запитати, що саме він збирається захищати — себе чи ваші
...
Читати далі »
|
Архітектура ультрасвідомих центрів
———
Міста майбутнього тисячоліть не ростуть — вони усвідомлюють себе. Спершу обережно, як дитина, що раптом здогадалася: дзеркало не ворог, а доказ існування. Потім сміливіше: мережі сенсорів стають нервами, транспортні вузли — суглобами, енергосистеми — кровообігом, а центральні райони — мозком, який не лише рахує, а й відчуває. І ось у серц
...
Читати далі »
|
Міста, що ростуть
— — —
Пролог: коли камінь навчився зеленіти
У перші століття після Великого Розселення люди будували міста так, ніби поспішали обігнати власну смертність: швидко, щільно, з гострими кутами та вічною вірою в бетон. Міста стояли, як фортеці проти пустоти — з вулицями-каньйонами, зі стінами, що тримали тепло, і з дахами, які відбивали небо,
...
Читати далі »
|
Голографічні мегаполіси
Міста майбутнього не завжди будуть важкими. Не кожен мегаполіс триматиметься на бетоні, сталі й камені. Деякі з них народяться там, де матерія втомилася бути єдиним носієм форми, а люди й постлюдські культури навчаться проектувати простір так само легко, як колись проектували мрії. У голографічному мегаполісі вулиця може бути світлом, будинок може бути алгоритмом, а площа — домовленістю між поглядами мільйонів мешканців.
...
Читати далі »
|
Міста на повітряних осях
Кажуть, що перші міста народилися там, де люди втомилися мандрувати. Вони поставили стіни, провели вулиці, розчистили площі — і прив’язали себе до землі. Але через тисячоліття, коли планети стали тільки однією з можливих адрес, з’явилися цивілізації, для яких ґрунт уже не був обов’язковим. Їм стало тісно не лише в містах, а й у самій ідеї «жити на поверхні».
...
Читати далі »
| |