Історія любить удавати з себе щось акуратне, логічне й послідовне. Вона охоче малює рівну лінію від учора до завтра, ніби людство й усі інші форми розумного лиха чемно крокують із точки А в точку Б, не проливаючи каву на часову вісь і не підпалюючи архіви власними амбіціями. Але будь-який мандрівник, який хоча б раз зійшов зі звичного маршруту, знає: історія не пряма. Вона радше схожа на старий кабель у стіні космопорту — перекручений, потрісканий, місцями з ... Читати далі »