Є мандрівники, які шукають нові світи. Є ті, хто тікає від старих. А є такі, що просто одного ранку прокинулися, подивилися на нескінченне небо й зрозуміли: залишатися на місці — теж різновид повільної смерті. Саме про них народжуються вірші, які не поміщаються між сторінками, бо їхні рядки простягаються від однієї галактики до іншої.

Пролог. Поезія починається там, де закінчується карта

У кожної цивілізації є свої герої. Одні завойовують імперії, інші ... Читати далі »