Частина Х. Помилка, яку не треба виправляти

Розділ 40. Презентація без передбачення кохання

Максим

За сім хвилин до фінальної презентації я зрозумів дві речі.

Перша:

я забув флешку.

Друга:

Соломія Кравець у темно-синьому костюмі — це порушення правил чесної конкуренції.

Із другою проблемою було значно складніше.

— Не дивись так, — сказала вона.

Ми стояли за кулісами університетської актової зали.

Попередня команда саме пояснювала комісії, чому їхній сервіс доставки органічних продуктів із використанням блокчейну змінить світ.

Судячи з обличчя Олени Сергіївни, світ чинив активний опір.

Я перевів погляд на ноутбук.

— Як?

— Наче забув, що через сім хвилин ми виходимо на сцену.

— Через костюм.

Соломія подивилася на себе.

— Що з ним?

— Нічого.

— Тоді?

— Саме.

Вона примружилася.

— Це зараз еротичний підтекст?

— Це зараз дуже серйозна технічна оцінка.

— Романюк.

— Ти сама вдягнула це перед людиною зі слабкою нервовою системою.

— У тебе немає слабкої нервової системи.

— Уже є.

Вона намагалася не усміхнутися.

Програла.

Добре.

Якщо ми помремо на сцені, принаймні останнє, що я побачу, буде ця усмішка.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/ti-moya-pomilka-v-algoritm-b457365?c=5155551