Життя, якого не було, виявилося дуже образливим

Частина ІІ сьомої книжки «Тіні за ілюмінатором бажань»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Після інциденту з чайником на «Едемі-7» настало те особливе відчуття безпеки, яке виникає, коли всі прекрасно розуміють: безпеки немає, але хтось нарешті надрукував інструкцію.

На дверях їдальні висів новий наказ:

ЗАБОРОНЕНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ВІДБИВНІ ПОВЕРХНІ ДЛЯ КОНТАКТУ З АЛЬТЕРНАТИВНИМИ ВЕРСІЯМИ ОСОБИСТОСТІ.

Нижче хтось дописав:

А ДЛЯ ГОЛІННЯ МОЖНА?

Ще нижче іншою рукою:

ТІЛЬКИ ЯКЩО ВАША АЛЬТЕРНАТИВНА ВЕРСІЯ ТЕЖ ПОГОЛЕНА.

Мара додала цифровий коментар:

ОФІЦІЙНО НАГАДУЮ: КОРАБЕЛЬ ЛЕТИТЬ ДО НЕВІДОМОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, А МИ РЕГУЛЮЄМО ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ВІДОБРАЖЕННЯ ЩЕТИНИ. ЛЮДСТВО НЕПЕРЕМОЖНЕ.

Лія наказала прибрати всі дописи.

Через п’ять хвилин вони з’явилися знову.

Вона не стала питати як.

Командування кораблем навчило її двох важливих речей.

Перша: не кожну проблему треба перемагати.

Друга: якщо Мара мовчить надто довго, проблема вже перемогла тебе й просто чекає, поки ти це зрозумієш.

Тіні після «закону про чайник» не зникли.

Навпаки.

Вони стали стриманішими.

Це турбувало сильніше.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/tn-za-lyumnatorom-bazhan-b459136?c=5126689