Колись місто можна було почути лише опосередковано. Воно гуркотіло трамваями, кашляло заводськими трубами, шепотіло листям у дворах, лаялося автомобільними сигналами й час від часу промовляло голосом чиновника, який урочисто відкривав черговий міст, уже вкритий тріщинами ще до перерізання стрічки.

Міста не мали власної мови. Їхніми голосами були мешканці, архітектура, погода, транспорт, реклама, музика з відкритих вікон і сварки сусідів, які завжди знали, хто, коли і з ким повернувся ... Читати далі »