Епілог. Будинок наприкінці дороги

Через три тижні після того, як вони привезли коробку з написом «ГОЛОСИ», тітка Ліда офіційно оголосила архів злочинною організацією.

Причиною стала сіль.

Точніше — касета з написом:

«ЛІДА / СІЛЬ»

Юлія відкладала її прослуховування максимально довго.

Не через етику.

Етика тут якраз була простою: тітка Ліда сама сиділа перед нею, жива, озброєна чаєм і готова дати згоду.

Проблемою було інше.

Тітка Ліда вимагала слухати запис до того, як підписати згоду.

Максим пояснював:

— Ви можете дозволити нам прослухати для ідентифікації.

— А якщо там наклеп?

— Це ваш голос.

— Особливо небезпечно.

— Лідо…

— Я себе знаю.

Юлія сиділа за столом і намагалася не сміятися.

Олександр навіть не намагався.

Він стояв біля вікна, тримаючи чашку кави, і кожні десять секунд видавав звук, схожий на кашель людини, яка зазнала раптового нападу щастя.

Тітка Ліда повернулася до нього.

— Тобі весело?

— Дуже.

— Ти забув, що в коробці є твій батько.

Посмішка зникла.

Юлія одразу підняла голову.

Тітка Ліда зрозуміла.

— От.

Олександр повільно кивнув.

— Аргумент.

— Я ще можу.

— Не сумнівався.

Максим поклав касету біля програвача.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/doroga-yaka-boyalasya-povernennya-b458018?c=5105850