Епілог. Мир, у якому навіть ненавидіти доводиться відповідально

Через дев’ять днів після того, як Карат-9 не загинув, два клани мало не почали війну через гриб.

Рея вважала це прекрасною новиною.

Не сам гриб.

Гриб був невинний.

Великий, синюватий, м’який, заввишки приблизно до Ладиного стегна й абсолютно байдужий до міжнародного права.

Проблема полягала в тому, що він виріс рівно посеред старої межової стежки між територіями гірського клану та Відкритих Гілок.

Гірські заявили, що гриб живиться мінералами з їхнього схилу, отже є частиною гірської екосистеми.

Відкриті Гілки відповіли, що його спори розносяться вітром із їхнього лісу, тому гриб належить їм.

Гірські нагадали про договір трьохсотрічної давнини.

Відкриті Гілки нагадали, що триста років тому гірські взагалі вважали гриби різновидом кам’яної хвороби, тому їхня юридична компетентність у цій сфері викликає сумніви.

Сайра запропонувала з’їсти гриб.

Це майже спричинило дипломатичну катастрофу.

— От тепер я спокійна, — сказала Рея.

Лада стояла поруч із нею на новій терасі Ради Коренів і дивилася вниз, де шість представників двох кланів сперечалися перед живою картою.

— Через що саме?

— Через те, що вони сваряться через гриб.

Лада повернула голову.

— Ти захворіла?

— Ні. Подумай.

Рея широко показала на амфітеатр.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/planeta-de-soyuz-koshtu-dorozhche-za-krov-b457978?c=5104713