Частина ІV. Любов, яка платила чужими іменами

Розділ 23. Квартира Андрія

Квартира Андрія з’явилася між восьмою ранку й першою чашкою кави.

Саме тому Марта спочатку вирішила, що це особиста образа.

Будинки, які поважають людей, не створюють нову нерухомість до сніданку.

Особливо після ночі, коли твій чоловік — добре, неофіційний партнер, бо Марта досі мала складні стосунки з формулюваннями, — прокидався п’ять разів через чужі страхи, двічі перевіряв дверний замок, один раз намагався загальмувати уявну машину посеред ліжка й о четвертій двадцять сім заявив, що ненавидить варену моркву.

Останнє могло бути не містикою.

Гнатюк теж її ненавидів.

Але в Андрія після всього вже не можна було бути впевненою навіть у гастрономічних уподобаннях.

Марта стояла на кухні квартири 73, чекала, поки закипить чайник, і спостерігала, як Андрій спить, сидячи за столом.

Не метафорично.

Голова лежала на складених руках.

Волосся стирчало.

Ліва щока притиснута до дерев’яної поверхні.

На пальцях — слід від ручки, якою він усю ніч записував симптоми.

Марта дивилася.

Тепло.

Власне.

Не чужий страх.

Не Архів.

Не Галина.

Їй хотілося підійти.

Поцілувати за вухом.

Сказати щось непристойно ніжне.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/poverh-yakogo-nema-b457256?c=5106670