Частина V. Повернути всі імена

Розділ 27. Відчинити всі двері

Уранці дверей було три тисячі чотириста шістнадцять.

До обіду — три тисячі чотириста сімнадцять.

Марта дивилася на цифру й відчувала майже особисту образу.

— Ми вчора одну людину повернули.

Ірина сиділа за столом квартири нуль із ноутбуком, двома блокнотами й виразом людини, яка вже давно перестала вірити в нормальні таблиці.

— Руту.

— Так.

— Число мало зменшитися.

— Зменшилося.

— Було три тисячі чотириста шістнадцять.

— Після Рути.

Марта замовкла.

— До неї було три тисячі чотириста сімнадцять?

— Так.

— А зараз?

Ірина повернула екран.

АКТИВНІ ІМЕНА: 3417.

Марта:

— Отже, хтось новий.

— Так.

— Хто?

— Не знаю.

Усі присутні автоматично сказали:

— Нормально.

Ірина навіть не підняла голови.

Звикає.

Марта стояла посеред головного коридору квартири нуль.

За ніч він змінився.

Ще вчора двері тягнулися двома рядами в глибину, губилися в золотавому тумані й нагадували дуже дорогий готель для людей, яких ніхто не пам’ятає.

Сьогодні двері були скрізь.

На стінах.

На стелі.

У підлозі.

Деякі стояли окремо, без стін.

Деякі висіли в повітрі.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/poverh-yakogo-nema-b457256?c=5110322