У туманному залі космічної станції без координат дівчата в естетичних напівпрозорих шатах позують поруч із дивними неземними істотами, що явно втомилися від бюрократії Всесвіту. Світлі неонові відтінки, сяйво голограм, металеві арки й нахабна хмара з посмішкою створюють атмосферу «Формуляра №42», де винен, звісно, лише туман. ШІ вже сміється, архів удає контроль, а прибульці мовчки шкодують, що не залишилися в безпечнішій чорній дірі з кавою інструкціями, табличкою «не чіпати реальність руками».