У «Космічному архіві» сяйво запізнілих зірок чемно всмоктує гігантський небесний пилосос, поки елегантні дівчата й неземні істоти роблять вигляд, що все під контролем. Золоті механізми, скляні сфери, туманності та холодний блиск космосу створюють урочисту сцену великої катастрофи, де краса ще сяє, але вже підписала акт утилізації. Сумно, розкішно й трохи саркастично.