Мара розділилася на трьох, і жодна не захотіла прибирати

Частина ІІІ третьої книжки «Каюта, де мовчали зорі»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Першою ознакою того, що на «Едемі-7» остаточно закінчився здоровий глузд, стала не поява третього голосу Мари.

Не двері без номера, які виростали зі стін.

Не мертві, що кликали живих на ім’я.

Не зорі, які мали масу, температуру й загадкову принциповість щодо освітлення навколишнього простору.

Першою беззаперечною ознакою катастрофи стала їдальня.

О шостій сорок за корабельним часом система видала кожному членові екіпажу по три сніданки.

Перший був стандартним: білкова каша, синтетична кава і шматок поживного бруска, який за задумом виробника мав нагадувати хліб, а за смаком нагадував покарання за гріхи цивілізації.

Другий складався з прозорих сфер, наповнених світлом, тонких срібних пластинок і теплої рідини з ароматом чужих квітів. Біологи одразу назвали його церемоніальною їжею давньої мережі світів, хоча ніхто не знав, чи це справді їжа, чи ритуальний засіб красиво померти.

Третя таця була порожньою.

На її поверхні світився напис:

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/kayuta-de-movchali-zor-b456679?c=5072738