Частина ІХ. Нуль відсотків довіри

Розділ 37. Право повернутися

Соломія

Після хорошого вибачення чомусь ніхто не пояснює, що робити далі.

Це недопрацювання людської цивілізації.

Ми вигадали інструкції:

як прати вовну;

як пережити землетрус;

як налаштувати двофакторну автентифікацію;

як зібрати шафу, навіть якщо виробник ненавидить людство й додає до комплекту одну зайву деталь просто заради психологічного терору.

Але немає документа:

«Що робити, якщо людина, яка зробила тобі боляче, щиро вибачилася, реально змінила поведінку, все ще подобається тобі до фізіологічно образливого рівня, але ти не готова натиснути “Відновити попередню версію”?»

Я шукала.

Не буквально.

Добре.

Трохи буквально.

О першій ночі.

У пошуковику.

Потім зрозуміла, що алгоритм рекомендує мені статті:

«Сім ознак, що колишній хоче повернутися».

«Чи варто давати другий шанс?»

«Як зрозуміти, що він змінився?»

І відео жінки з дуже білими зубами, яка обіцяла за дев’ять хвилин пояснити моє особисте життя краще, ніж я сама.

Я закрила браузер.

Досить із мене алгоритмів, які знають, кого мені любити.

Наступного ранку Марта знайшла мене на кухні гуртожитку.

Я сиділа з чаєм.

Переді мною лежав блокнот.

Той самий.

«Речі, які не треба планувати».

Марта подивилася.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/ti-moya-pomilka-v-algoritm-b457365?c=5138684