Місто затамувало подих

Покровськ помер не одразу.

Спершу він просто замовк.

Не так, як мовчать міста вночі, коли остання маршрутка зникає за поворотом, собаки сваряться з темрявою біля смітників, а вікна багатоповерхівок світяться дрібними людськими трагедіями: хтось гріє чайник, хтось мовчить після сварки, хтось курить на балконі й удає, що дивиться на зорі, хоча насправді просто не хоче повертатися в кімнату. Ні. Це було інше мовчання — важке, чорне, шахтне. ... Читати далі »