Квартира, яка не спала

Юлії дали квартиру на третім поверсі будинку, який виглядав так, ніби пережив кілька історичних епох, одну катастрофу, два ремонти від ЖЕКу й тепер мав серйозні претензії до всесвіту.

Будинок стояв у дворі, де колись, мабуть, росли дерева, грали діти, сварилися сусіди й хтось обов’язково паркував машину так, щоб усі інші згадували його родину до сьомого коліна. Тепер двір був порожній. Гойдалка висіла криво, одна ланка ланцюга була обірвана, лавк ... Читати далі »

Місто затамувало подих

Покровськ помер не одразу.

Спершу він просто замовк.

Не так, як мовчать міста вночі, коли остання маршрутка зникає за поворотом, собаки сваряться з темрявою біля смітників, а вікна багатоповерхівок світяться дрібними людськими трагедіями: хтось гріє чайник, хтось мовчить після сварки, хтось курить на балконі й удає, що дивиться на зорі, хоча насправді просто не хоче повертатися в кімнату. Ні. Це було інше мовчання — важке, чорне, шахтне. ... Читати далі »