У фотоальбомі «Промені, що ріжуть тишу» краса космосу поєднується з легкою втомою всесвіту. Серед м’якого сяйва, нитки світла й примхливої гравітації з’являються дівчата та неземні істоти — елегантні, загадкові, трохи іронічні. Це кадр про тишу, яку розтинає світло, і про космос, що, попри свій драматизм, уперто вдає, ніби в нього все під контролем. І виглядає це, безсоромно кажучи, розкішно. Наче сама гравітація давно вигоріла, але все ще тримає позу заради красивого кадру. Як і належить зірці.