У зоні «вакуум» навіть чай має право на втечу — особливо коли хтось забув про кружку. Краплі зависають у невагомості, неземні істоти спостерігають за абсурдом, а ШІ відверто сміється з людської геніальності. Десь поруч мовчать уламки давно зниклих цивілізацій, ніби натякаючи, що вони теж колись усе контролювали. А потім сміх обривається, чат завмирає, і стає підозріло тихо. Можливо, це просто збій. А можливо, архів знову щось запам’ятав.