Частина перша. Реєстр дверей, яких більше немає

О дев’ятій ранку коробка вже мала окремий стілець.

Це сталося не тому, що Юлія вважала старий металевий ящик повноправним членом родини, хоча фікус Степан дивився на ситуацію саме так. Просто залишати коробку на столі було незручно, ставити на підлогу — небезпечно для пальців ніг, а повертати в передпокій Олександр відмовився з таким виразом обличчя, ніби там її могли завербувати сусідські капці.

Тож коробка ... Читати далі »

Коробка, яка дзвеніла як провина

Коробка приїхала в четвер о 18:43, коли Київ уже починав темніти, але ще вперто вдавав, що вечір — це звичайна побутова подія, а не чергова зміна декорацій у виставі про людей, які навчилися жити між тривогами, дедлайнами й новинами.

Юлія саме стояла на кухні в Олександровій сорочці й намагалася переконати кавник, що він не має права помирати раніше за них. Кавник, судячи з його хрипкого булькотіння, мав іншу думку. Фікус Степан, який п ... Читати далі »