Посольство без дозволу, або як поставити прапор і вдати, що це не симптом

На ранок після першої дипломатичної ночі Карат-9 прокинувся в поганому настрої.

Це було помітно за трьома ознаками.

По-перше, дощ ішов угору. Краплі відривалися від мокрого каменю, зависали на рівні людських колін, а тоді повільно підіймалися до хмар, ніби планета вирішила повернути атмосфері все, що та необережно на неї вилила. По-друге, дерева навколо контактної станції «Поріг» по ... Читати далі »

Делегація миру, в якої під дипломатичними паспортами ховалися лопати

Карат-9 відчув корабель раніше, ніж орбітальні станції встигли присвоїти йому реєстраційний номер.

Спочатку над верхніми шарами атмосфери з’явилася ледь помітна вібрація — тонка, чужа, металева. Вона пройшла крізь хмари, торкнулася гірських хребтів, ковзнула по болотах із червоною водою й загубилася між коренями, де зберігалися спогади про перші людські бомби. Планета не мала вух у звичному сенс ... Читати далі »