Частина І. Посольство без дозволу, або як поставити прапор і вдати, що це не симптом

На ранок після першої дипломатичної ночі Карат-9 прокинувся в поганому настрої.

Це було помітно за трьома ознаками.

По-перше, дощ ішов угору. Краплі відривалися від мокрого каменю, зависали на рівні людських колін, а тоді повільно підіймалися до хмар, ніби планета вирішила повернути атмосфері все, що та необережно на неї вилила. По-друге, дерева навколо контактної станції «Поріг» повернули листя гострими краями до дипломатичного табору. По-третє, біля головного шлюзу лежав прапор Міжзоряної контактної ради.

Акуратно складений.

Без древка.

Саме древко стирчало за сорок метрів від платформи, вплетене в крону рослини, яка вночі виросла на шість метрів і тепер виглядала надзвичайно задоволеною собою.

Рея стояла під навісом із чашкою гіркого настою й дивилася на цей витвір міжвидової дипломатії.

— Принаймні тканину не з’їли, — сказала Лада.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/planeta-yaka-vchitsya-polyuvati-na-diplomatv-b456682?c=5071055