Мультсеріал: Зореліт дурнів
Перший сезон: Надія-404 не знайдена
Серія 18: Техогляд перед смертю
Перед смертю люди поводяться по-різному.
Одні пишуть заповіти, де раптом згадують, що любили когось більше, ніж дозволяли собі казати. Інші миряться із ворогами, бо дуже не хочуть входити у вічність із відкритими претензіями. Треті шукають винного, бо навіть перед кінцем приємно мати когось конкретного, на кого можна п
...
Читати далі »
|
Три серця, один ритуал і жодної пристойної інструкції
Орбітальна блокада почалася з дуже ввічливого повідомлення.
Фрегат Кайрена Оста передав його на всі людські канали, на систему «Порогу», на дипломатичний модуль, на цивільні ретранслятори й, очевидно, на випадок, якщо Карат-9 раптом вирішить підписатися на офіційну розсилку Міжзоряної контактної ради.
У повідомленні зазначалося, що планета тимчасово ізольована задля безпеки її мешканців.
Мешкан
...
Читати далі »
|
Саера торкнулася її там, де не було шкіри
Частина VІІІ третьої книжки «Каюта, де мовчали зорі»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Зорі прокладали маршрут до закритого ока так, ніби боялися передумати.
Одна за одною вони спалахували в беззоряному просторі, утворюючи тонку ламану лінію перед «Едемом-7». Кожне світло жило лише кілька секунд, після чого згасало, залишаючи коор
...
Читати далі »
|
Ключ пам’яті
Ключ пам’яті не був ключем.
Людство називало ключами все, чого не розуміло, але дуже хотіло використати: генетичні коди, паролі, стародавні пристрої, коханців із потрібними зв’язками й чиновників, які за достатню суму раптом згадували про громадянський обов’язок.
Справжні ключі були чеснішими.
Вони або відчиняли двері, або ламалися в замку.
Ключ пам’яті робив і те, й інше одночасно.
Він повертав загуб
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 20: Похоронний марш флотилії
Імперія любила дітей.
Принаймні на портретах.
На портретах діти Аврелійської імперії завжди стояли чисті, світлі, слухняні й дуже вдячні за те, що їх виростили в цивілізації, яка могла забрати в них майбутнє настільки урочисто, що це називали вихованням. Діти в підручниках тримали прапорці, дивилися на зорі, вч
...
Читати далі »
| |