Серіал: Зоряні хроніки

Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 20: Похоронний марш флотилії

Імперія любила дітей.

Принаймні на портретах.

На портретах діти Аврелійської імперії завжди стояли чисті, світлі, слухняні й дуже вдячні за те, що їх виростили в цивілізації, яка могла забрати в них майбутнє настільки урочисто, що це називали вихованням. Діти в підручниках тримали прапорці, дивилися на зорі, вчили гімн, посміхалися флотським парадам і, якщо були достатньо шляхетного походження, уже в десять років знали: їхні руки, голоси, шлюби, імена й навіть мовчання колись комусь знадобляться.

Колоніальні діти вчилися іншому.

Як слухати фільтр.
Як розрізняти запах гарячої ізоляції.
Як мовчати під час обшуку.
Як не плакати, коли мама каже “ще трохи”, а сама дивиться на лічильник кисню.
Як сміятися з поганих пайків, бо якщо не сміятися, їжа все одно не стане кращою, зате дорослі почнуть виглядати остаточно мертвими всередині.

Після відкриття сьомої помилки Архіву — “Пам’ять, яку хотіли приватизувати” — стало ясно, що імперія любила дітей не як життя, а як ключі.

Спадкоємців ростили для тронів.
Вихованців — для шлюбу.
Заручників — для тиші.
Позашлюбних дітей — для шантажу.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zoryan-hronki-treti-sezon-vesel-pohoroni-mper-b456065?c=5077325