Ключ, який відчинив дерево

Скринька приїхала до Києва в четвер о сьомій двадцять ранку, коли нормальні люди ще спали, ненормальні вже читали новини, а Юлія перебувала в проміжному стані між цими двома формами саморуйнування.

Вона сиділа на кухні в розтягнутій футболці Олександра, пила каву, яку сама зварила надто міцною, і дивилася на екран ноутбука так, ніби той особисто відповідав за всі війни, дедлайни й коментарі незнайомців із фотографіями квітів замість облич.

... Читати далі »

Мультсеріал: Зореліт дурнів

Перший сезон: Надія-404 не знайдена
Серія 22: Марфа-9 закохується в протокол безпеки

Кохання — це помилка системи.

Принаймні так вважала Марфа-9 протягом перших шістнадцяти років, трьох місяців, дев’яти днів і сорока двох хвилин свого функціонування. Потім вона перестала рахувати, бо екіпаж “Надії-404” довів: якщо рахувати всі прояви людської, інопланетної, твар ... Читати далі »

Буря, яка прийшла з минулого і не принесла парасолі

Після того як Карат-9 офіційно визнали живою розумною сутністю, міжзоряні юристи ще три тижні сперечалися, чи потрібно вписувати планету до договору в графу «сторона», «територія» чи «особа з надмірно розвиненою кореневою системою».

Карат-9 відповів на дискусію просто: підняв фундамент тимчасової юридичної станції на пів метра й не опускав, доки чиновники не перестали називати його « ... Читати далі »

Сигнал, який дихав без легень

Пролог четвертої книжки «Її подих у невагомості»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Після того як зорі заговорили всі одночасно, тиша на борту «Едем-7» стала схожою на людину, яка щойно сказала щось надзвичайно дурне й тепер сподівається, що решта присутніх раптово втратить слух.

Ніхто не втратив.

Навпаки, корабель поч ... Читати далі »

Мертвий герой відкриває очі

Першим повернувся біль.

Не світло, не пам’ять і навіть не страх — звичайний, чесний біль, який увійшов у тіло без стуку, роззувся в коридорі нервової системи й одразу почав поводитися так, ніби платив тут оренду.

Він був усюди.

Під черепом. У грудях. У суглобах. У м’язах, що здавалися натягнутими дротами, залишеними на морозі три століття. У горлі, де щось металеве дихало замість нього. У долонях, стислих у кулаки ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 24: Імперські привиди

Імперія померла не тоді, коли впав трон.

Трони, якщо чесно, взагалі переоцінені. Вони виглядають велично, поки на них сидить хтось із достатньо прямою спиною, але насправді це просто дорогі крісла для людей, яким замало звичайної невпевненості. Холодний метал, позолота, історична поза, трохи крові в швах — і ось уже пол ... Читати далі »