Жити з людиною, яка знає твої замки

Юлія повернулася додому о дев’ятій вечора з рюкзаком, ноутбуком і відчуттям, ніби перетнула державний кордон, хоча насправді проїхала лише кілька київських районів і один затор, у якому водій таксі встиг розповісти їй про розлучення, курс долара та переваги дизельного двигуна.

Олександр відчинив після першого дзвінка.

На ньому була темна футболка, домашні штани й обличчя чоловіка, який прибирав квартиру не тому, що любив поря ... Читати далі »

Мультсеріал: Зореліт дурнів

Перший сезон: Надія-404 не знайдена
Серія 16: Планета, де всі голосують за вибух

Демократія — прекрасна річ.

Особливо здалеку.

Зблизька вона часто пахне потом, страхом, дешевою кавою, поганими плакатами, дуже впевненими дурнями й бюлетенями, у яких найважливіший вибір сформульовано так, що навіть розумна істота починає сумніватися, чи не краще одразу попросити астероїд уп ... Читати далі »

Зрада заради миру, або традиційний пункт людського порядку денного

Гуманітарний конвой мав вирушити о сьомій ранку.

О шостій тридцять Міжзоряна контактна рада вже підготувала заяву про напад на нього.

Це з’ясував Марк, коли проник у резервний інформаційний вузол дипломатичної місії й знайшов файл із назвою:

«Попередній комунікаційний пакет щодо можливої агресії місцевих форм життя».

Текст був бездоганним.

У н ... Читати далі »

Екіпаж проголосував за паніку, але кворум не зібрався

Частина VІ третьої книжки «Каюта, де мовчали зорі»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

До цього вона існувала неофіційно.

Ховалася в довгих поглядах на темні ілюмінатори. Жила в руках техніків, які перевіряли герметичність шлюзів удруге, втретє й ушосте, хоча система вперто повідомляла, що кисень поки не планує залишати корабель. Си ... Читати далі »

Океанські міста під пам’яттю

Пам’ять мала вагу.

Це твердження вважалося метафорою лише серед людей, які ніколи не жили під сімома кілометрами океану.

У «Пелагії» пам’ять тиснула на куполи разом із водою. Вона проходила крізь товсті прозорі стіни, ворушила біолюмінесцентні сади, змушувала старі металеві конструкції стогнати ночами й осідала на плечах мешканців невидимим шаром, важчим за будь-який морський тиск.

Тут пам’ятали ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 18: Останній наказ імперії

Імперія не вмирала красиво.

Вона дуже старалася, звісно. Аврелійська імперія взагалі любила робити вигляд, що навіть її падіння має пройти за протоколом, із золотими рамками, траурною музикою, затвердженим списком промовців і резервним планом на випадок, якщо реальність знову прийде без запрошення. Але реальність останні ... Читати далі »