Частина ІІІ. Війна виявилася не подією, а окремим органом

Першою ознакою того, що у Карат-9 з’явився новий орган, стало те, що він почав брехати.

Не дуже добре.

Але для планети, яка ще кілька років тому взагалі не розуміла різниці між людським дипломатичним протоколом і специфічною формою паразитизму, це був безперечний прогрес.

Лада помітила брехню о третій годині ночі.

Вона не спала.

Останнім часом сон узагалі став для ... Читати далі »

Частина ІІ. Коли зброя питає, чи можна їй мати вихідний

На шостий день після народження Нового Кореня Карат-9 зіткнувся з проблемою, до якої не був готовий жоден із його мільйонів років еволюції.

Один із солдатів не прийшов на тренування.

Не загинув.

Не захворів.

Не заблукав у джунглях.

Не був викрадений Глибинним Голодом, людьми, прихильниками старого порядку чи якоюсь новою космічною гидотою, яку Всесвіт ще не встиг урочисто ... Читати далі »

Частина І. Армія, яка ще не вміє ходити, але вже знає, кого оточити

На світанку першого дня після народження Ашра навчилася ходити.

До полудня — бігати.

До вечора — визначати найкоротший маршрут до будь-якої точки табору, не користуючись картою.

Наступного ранку вона знайшла п’ять слабких місць у системі охорони Ради Коренів.

Після обіду — ще два.

Шосте усунула сама.

Сьоме залишила.

Марк ... Читати далі »

Пролог. Дитина народилася здоровою, озброєною і вже мала стратегічний план

Карат-9 перестав повертати мертвих о четвертій годині після заходу другого сонця.

Принаймні саме так це записала Рея у звіті Ради Коренів.

Насправді ніхто не знав, коли саме планета погодилася з концепцією добровільної смерті, бо Карат-9 не мав звички ставити підпис під документами, залишати дату ухвалення рішення чи надсилати ввічливе повідомлення на кшталт: «Ваше зверн ... Читати далі »

Похорон, на якому покійний нарешті сам обрав бути покійним

Епілог шостої книжки «Планета, яка не віддає своїх мертвих» циклу «Чужа земля, гострі зуби»

На Карат-9 уперше влаштовували похорон істоти, яка могла воскреснути, чудово це знала й категорично попросила всіх не псувати їй смерть.

Рея вважала, що людство до такого рівня цивілізованості ще не доросло.

Лада вважала, що це не прив ... Читати далі »

Планета вчиться відпускати тих, кого любить

Частина Х шостої книжки «Планета, яка не віддає своїх мертвих» циклу «Чужа земля, гострі зуби»

Першою ознакою того, що Карат-9 вирішив остаточно втратити здоровий глузд, стало зникнення озера.

Не висохло.

Не випарувалося.

Не витекло через тріщину.

Воно просто пішло під землю.

Усе.

За одну ніч.

Ще ввеч ... Читати далі »

Суд мертвих над живими, бо навпаки вже було надто банально

Частина ІХ шостої книжки «Планета, яка не віддає своїх мертвих» циклу «Чужа земля, гострі зуби»

Суд почався з того, що мертві відмовилися сидіти в секторі для мертвих.

Рея вважала це хорошим початком.

Організатори Ради Коренів підготували для повернених окремий напівкруглий майданчик, позначений старою поховальною міткою.

Кладовище виявилося мобілізаційним резервом, і це дуже поганий знак

Частина VІІІ шостої книжки «Планета, яка не віддає своїх мертвих» циклу «Чужа земля, гострі зуби»

Перший доброволець із найдавнішого військового поясу прокинувся, подивився на Сайру й відмовився їй підкорятися.

Це було чудово.

Другий прокинувся, попросив води, поцікавився, яка зараз епоха, почув відповідь і попросив ... Читати далі »

Мертві теж мають право сказати: дякую, я вже помер

Частина VІІ шостої книжки «Планета, яка не віддає своїх мертвих» циклу «Чужа земля, гострі зуби»

Першою істотою в історії Карат-9, якій офіційно дозволили померти вдруге, стала жінка, яка вже близько тисячі років не мала тіла.

Це, на думку Реї, дуже точно характеризувало місцеву бюрократію.

Спочатку суспільство дев’ять століть ... Читати далі »

Три живі тіла, одна дуже стара традиція і критична нестача особистого простору

Частина VІ шостої книжки «Планета, яка не віддає своїх мертвих» циклу «Чужа земля, гострі зуби»

Провідниця вперше назвала Рею чужим ім’ям о четвертій ранку.

Рея прокинулася від того, що сильні пальці стискали її зап’ястя.

Не боляче.

Але точно.

Так, ніби хтось перевіряв пульс.