Частина ІІ. Коли зброя питає, чи можна їй мати вихідний

На шостий день після народження Нового Кореня Карат-9 зіткнувся з проблемою, до якої не був готовий жоден із його мільйонів років еволюції.

Один із солдатів не прийшов на тренування.

Не загинув.

Не захворів.

Не заблукав у джунглях.

Не був викрадений Глибинним Голодом, людьми, прихильниками старого порядку чи якоюсь новою космічною гидотою, яку Всесвіт ще не встиг урочисто представити.

Він просто не прийшов.

Сайра сприйняла це як надзвичайну ситуацію.

Рея — як ознаку прогресу.

Марк — як перший в історії Карат-9 випадок здорового ставлення до робочого графіка.

Лада знайшла корененародженого за три кілометри від тренувального майданчика.

Він сидів біля невеликої водойми.

Його звали Терн.

Ім’я він обрав сам два дні тому після довгого мовчання біля куща з колючими плодами. Рея підозрювала, що логіка вибору була надзвичайно складною. Сайра вважала, що він просто побачив рослину, схожу на власні плечові пластини.

Терн не пояснив.

Тепер він сидів по пояс у воді й дивився, як під поверхнею рухаються дрібні сріблясті істоти.

Його бойовий спис лежав на березі.

За кілька метрів.

Навмисно далеко.

Лада зупинилася поруч.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/planeta-shcho-viroshchu-vinu-z-kornnya-b459354?c=5135456