Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 12: Чужий голос у вентиляції
Чужий голос уперше назвав себе о третій ночі.
До цього він тільки шепотів.
Повзав вентиляційними шахтами, торкався решіток, дихав крізь фільтри, залишав на металевих стінках тонкий конденсат, який складався в уривки фраз, і сміявся там, де в колонії вже давно не лишилося нічого смішного. Він з’явився після т
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 11: Колоністи без майбутнього
Майбутнє на Астерії-9 скасували о сьомій ранку.
Не урочисто. Не трагічно. Не з гімном, не з затемненням купола, не з останнім словом мера й не з красивою космічною музикою, під яку люди могли б хоча б достойно розплакатися. Ні. Майбутнє скасували службовим повідомленням із рятувального корабля, оформленим так сухо, ніби
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 10: Харчі для приречених
Голод прийшов не з порожніх складів.
Це було б занадто просто, навіть майже чесно. Порожній склад — зрозуміла трагедія. Відкриваєш двері, бачиш порожнечу, лякаєшся, лаєш адміністрацію, пишеш заповіт, ділиш останній батончик на сім частин і намагаєшся не дивитися в очі тому, кому дістанеться крихта з найменшою кількістю
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 9: Тіні під захисним полем
Захисне поле Астерії-9 вперше відкинуло тінь на дев’ятий день.
Це було технічно неможливо.
Поле не мало маси, кольору, запаху, совісті й інших властивостей, які зазвичай допомагають речам залишати після себе темну пляму. Воно було енергетичною оболонкою, невидимим другим куполом, що накривав колонію поверх про
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 8: Вода дорожча за правду
Вода стала дорожчою за правду на восьмий день.
Не раптово. Такі речі рідко стаються раптово, навіть якщо людям потім зручно вдавати, що все зламалося за одну ніч. Вода дорожчала повільно. Спершу вона просто стала «ресурсом». Потім «нормованим ресурсом». Потім «критично нормованим ресурсом»
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 7: Мер мертвого міста
Місто стало мертвим не тоді, коли в ньому з’явилися перші трупи.
Трупи в колоніях — справа майже адміністративна. Їх реєструють, пакують, заморожують, заносять у журнал, іноді згадують на загальних зборах, якщо смерть була достатньо зручною для морального піднесення. Мертве місто починається не з тіл. Воно починаєтьс
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 6: Виживання за талонами
На шостий день колонія офіційно навчилася рахувати людей неправильно.
До цього вона рахувала воду, повітря, прах у вентиляції, чорні прожилки в стінах, години до прибуття рятувального корабля, дітей, яких можна посадити в старі капсули, і дорослих, які ще не зламалися настільки, щоб почати кусати сусіда за каністру. Але тепер
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 5: Діти червоної станції
Діти червоної станції прокинулися раніше за дорослих.
Це було поганим знаком. У нормальній колонії діти прокидаються від штучного світанку, запаху синтетичної каші, сварок батьків через талони на душ або від голосу навчального модуля, який із безжальною бадьорістю повідомляє, що сьогодні вони вивчатимуть історію великої людсь
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 4: Молитва аварійного маяка
Аварійний маяк молився всю ніч.
Це було непристойно з технічного погляду. Маяки не повинні молитися. Вони мають передавати сигнали, блимати, пищати, дратувати операторів і з холодною механічною впертістю повторювати: «Допоможіть, ми помираємо, координати такі-то, бажано прилітайте до того, як від нас залишиться естет
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 3: Прах під куполом
На третій день Астерія-9 прокинулася під снігом.
Це було дивно, бо за куполом не могло бути снігу. Там була червона пустеля, мертві скелі, вітер, який міг би здерти з людини не лише шкіру, а й останні романтичні уявлення про колонізацію. Там був пил, радіація, холод і така кількість космічної байдужості, що навіть найкращі психоло
...
Читати далі »
| |