Серіал: Зоряні хроніки

Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 27: Колонія просить смерті

Колонія попросила смерті не голосом.

Голос був би занадто людським.

Вона попросила тишею.

Після того як остання хвиля відірвалася від докового кільця, Астерія-9 завмерла. Капсули з Мірою, Раеном, Лаурою, Іланою, Мухою, мешканцями Рівня тих, кого знайшли, і останніми техніками йшли крізь стикувальний коридор до «Серафима-12». Позаду залишалася колонія, яка за останні дні встигла бути домом, пасткою, моргом, храмом протоколу, підземним сиротинцем, живим архівом, божевільною нянькою, поганим роботодавцем, політичним полігоном і найдорожчим шматком руїн у відомому космосі.

І тепер вона мовчала.

Не гуділа вентиляція.
Не пищали аварійні датчики.
Не клацали двері.
Не сварилася центральна система.
Не шепотів дім.
Не плакав Доглядач.
Не співала чорна сирена.
Не дихала земля під центральною площею.

Тільки купол, тріснутий і майже прозорий від втоми, світився під зорями. За ним темна форма стояла так близько, що здавалося: якщо простягнути руку, можна торкнутися ночі й отримати у відповідь холодний інтерес.

У капсулі останньої хвилі Міра Вен дивилася на Астерію-9 крізь кругле ілюмінаторне скло.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zoryan-hronki-drugii-sezon-nekrolog-dlya-kolon-b454252?c=5055046