Марина не була тінню

Дорога на Білу Церкву почалася не з виїзду, а з розсаджування.

І це одразу довело, що будь-яка експедиція за родинною правдою має спершу пройти найдавніше випробування людства: хто де сидить у машині.

— Я за кермом, — сказав Максим, тримаючи ключі так, ніби це був доказ його єдиної корисної функції в цій історії.

— Не сперечаюся, — відповіла Ніна. — У тебе найменше родинних зв’язків із катастрофою, отже ... Читати далі »

Планета, яка не знала слова «сором»

П’ята частина першої книжки «Корабель за межею бажання»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Планета під кораблем не соромилася бути прекрасною.

Це дратувало Лію Арден майже так само сильно, як політичні протоколи, військові рефлекси і штучний інтелект, який умів коментувати її особисте життя точніше, ніж більшість живих людей після ... Читати далі »

Родинний гріх Леї Сол

Дім Леї Сол стояв на межі середнього Геліограда, там, де місто ще вдавало шляхетність, але вже починало рахувати чужі рахунки з таким виразом, ніби це і є культура.

Район називався Тераса Променя. Колись рекламні голограми показували його як ідеальне місце для родин інженерного корпусу: чисті галереї, персональні світлові фільтри, дитячі куполи, технічні сади з синтетичними деревами, що давали декоративну тінь рівно сімнадцять хвилин на добу, бо більше ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 23: Повстання під уламками

Повстання почалося не з пострілу.

Це було навіть трохи прикро для тих, хто все життя уявляв повстання як щось красиве: прапори, крики, героїчні промови, драматичне світло знизу й обов’язковий момент, коли хтось із поганою зачіскою кричить: «За свободу!» — і натовп біжить ламати імперію, бажано під му ... Читати далі »