Частина VІІ. Відео з останньої ночі
Стару театральну сукню ніхто не наважився торкнутися першим.
Вона лежала в дерев’яній скрині, пожовкла, тиха, складена так акуратно, ніби хтось багато років тому не просто сховав її, а вклав у неї власне мовчання й попросив не ворушитися до слушного часу. Світла тканина місцями втратила колір, мереживо на рукавах потемніло, на подолі були дрібні плями, які могли бути пилом, іржею, часом або чимось значно гіршим. У старих речей є непр
...
Читати далі »
Читати публікацію →