Жінка з ідеальною біографією

До того як у житті Леї з’явився рукопис без автора, її життя було настільки правильним, що від нього хотілося або захоплено аплодувати, або тихо померти від нудьги біля найближчої книжкової полиці.

Вона мала все, що у пристойному суспільстві прийнято називати щастям: хорошу роботу, гарну квартиру, виховану усмішку, нареченого з бездоганними манерами й майбутнє, розплановане так ретельно, ніби його затверджували на засіданні ради директорів. ... Читати далі »

Місто, яке пахло пилом, кавою і дурними обіцянками

Покровськ тоді ще не знав, що колись стане словом, яке люди вимовлятимуть тихіше.

Він стояв собі посеред літа, розпечений, запилений, трохи втомлений від власної буденності й абсолютно впевнений, що найстрашніше, що може трапитися з містом, — це прорив труби біля ринку, чергова яма на дорозі або те, що в маршрутці знову хтось вирішив обговорити своє життя на гучномовці, використовуючи для цього телефон і голос, здатний ... Читати далі »

Квартира, яка не спала

Юлії дали квартиру на третім поверсі будинку, який виглядав так, ніби пережив кілька історичних епох, одну катастрофу, два ремонти від ЖЕКу й тепер мав серйозні претензії до всесвіту.

Будинок стояв у дворі, де колись, мабуть, росли дерева, грали діти, сварилися сусіди й хтось обов’язково паркував машину так, щоб усі інші згадували його родину до сьомого коліна. Тепер двір був порожній. Гойдалка висіла криво, одна ланка ланцюга була обірвана, лавк ... Читати далі »

Експедиція в неможливе

Корабель «Ікарія» стояв усередині Солярного Ковчега, і це вже саме по собі було образою для здорового глузду.

Здоровий глузд, щоправда, давно мав би подати заяву на звільнення. Він витримав колонізацію Меркурія, перші венеріанські бали в кислотних хмарах, марсіанські війни за кратери, сатурніанські шлюби з юридичним терміном «до повного розпаду тканин», уранські парламенти, де депутати змінювали імена швидше, ніж рішення, і непт ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 7: Мер мертвого міста

Місто стало мертвим не тоді, коли в ньому з’явилися перші трупи.

Трупи в колоніях — справа майже адміністративна. Їх реєструють, пакують, заморожують, заносять у журнал, іноді згадують на загальних зборах, якщо смерть була достатньо зручною для морального піднесення. Мертве місто починається не з тіл. Воно починаєтьс ... Читати далі »