Ім’я, яке просили стерти

Надія Руденко прийшла рівно об одинадцятій.

Не о десятій п’ятдесят дев’ять, щоб показати нервовість. Не об одинадцятій нуль дві, щоб залишити за собою право на дрібну помсту. Рівно тоді, коли стрілка годинника торкнулася цифри, а Юлія вже втретє перевірила, чи вимкнено камери, диктофони, автоматичне резервне копіювання звуку й усе інше, що могло перетворити чужий біль на файл із датою створення.

Для зустрічі обрали невелику ... Читати далі »

Мультсеріал: Зореліт дурнів

Перший сезон: Надія-404 не знайдена
Серія 26: Брум оживляє кавоварку

На кожному кораблі є система, від якої залежить виживання екіпажу.

Недосвідчені курсанти зазвичай думають, що це двигун. Інженери кажуть — енергетичне ядро. Лікарі називають систему життєзабезпечення. Пілоти, якщо їх не зупинити, починають говорити про навігацію, траєкторії й тонке інтимне відчуття штурвала в ру ... Читати далі »

Священна історія з вирваними сторінками

Мертва істота, яка мала справжню шкіру, тепле тіло й серце, що билося одразу в кількох ритмах, підвелася з могили й запитала, котрий зараз сезон.

Ніхто не відповів.

Навіть Карат-9, який останніми днями охоче коментував людську дурість бурями, корінням і голосами загиблих, цього разу зберіг мовчання. Можливо, планета теж не знала, як чемно пояснити істоті, що вона померла кілька століть тому, повернулася без попередньої реєстрац ... Читати далі »

Мара захотіла легені, бо сарказму стало тісно в динаміках

Частина ІV четвертої книжки «Її подих у невагомості»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Найскладнішим у створенні нового тіла виявилося не виростити серце, легені, нервову систему або шкіру.

Найскладнішим було переконати Мару, що їй не потрібні вбудована броня, додаткова пара рук і можливість вимикати біль голосовою командою. ... Читати далі »

Армія, яка проспала триста років

Перші десять тисяч солдатів вийшли з-під марсіанського пилу ще до заходу Сонця.

Вони з’являлися з тунелів, аварійних шахт, напівзруйнованих ангарів і тріщин у пустелі, які розповзалися червоною поверхнею, наче планета нарешті вирішила показати людству всі поховані рахунки. Одні були одягнені в броню часів перших колоніальних війн, інші носили екзокостюми, давно виставлені в музеях, а треті виходили майже без одягу — у тонких кріог ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 28: Некроманти політики

Імперія не могла померти мовчки.

Це, загалом, було очікувано.

Імперії не люблять тишу. У тиші чути, як скриплять старі фундаменти, як хтось плаче за зачиненими дверима, як у вентиляції колонії хрипить фільтр, як дитина в кадетській секції шепоче: “Я не хочу”, як кухарка ставить ложку на стіл з таким звук ... Читати далі »