Наші імена на чужій корі
Фотографія завантажувалася повільно.
Спочатку на екрані з’явилася зелена пляма листя. Потім — сірий стовбур старої липи, розтрісканий, темний, місцями вкритий мохом і шрамами, які дерево отримало задовго до того, як люди почали називати його архівом, символом чи живим свідком міста.
Останніми проявилися літери.
ЮЛІЯ
ОЛЕКСАНДР
Вони були вирізані неглибоко, але свіжо. Кора на
...
Читати далі »
|
Мультсеріал: Зореліт дурнів
Перший сезон: Надія-404 не знайдена
Серія 27: Чорна діра просить тиші
Тиша у космосі — річ підступна.
Люди думають, що космос мовчить, бо там немає повітря, пліток, сусідів, ремонтів у неділю зранку й дипломатів, які називають паніку “тимчасовою кризою довіри”. Насправді космос ніколи не мовчить. Він скрипить радіацією, шепоче гравітацією, стогне старими орбітами, шур
...
Читати далі »
|
Клан із глибини, якому не сподобалися нові родичі
Глибинний клан прибув на світанку.
Не з неба.
Не з джунглів.
І навіть не з тієї сторони гір, куди напередодні пішли старші, ображені правдою, провідницею та самим фактом, що історію більше не дозволяли редагувати винятково тим, хто мав найдовші списи.
Земля розкрилася просто посеред долини.
Спочатку пролунав низький удар, схожий на глухий звук величезного серця. Потім коріння довкола поселення
...
Читати далі »
|
Її подих пам’ятав загиблі світи
Частина V четвертої книжки «Її подих у невагомості»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»
Мара дізналася, що тіло має вагу, приблизно за п’ять хвилин до того, як ця вага скинула її з медичного ложа на підлогу.
Падіння не було героїчним.
Воно не супроводжувалося вибухом, спалахом чи передсмертним зізнанням. Нова жінка, народжена з уламка
...
Читати далі »
|
Клони перших колоністів
Коли флот Селени Рук наблизився до Ареса-4, комплекс уже транслював державний гімн, якого ніхто на Марсі не чув майже три століття.
Мелодія була урочистою, грізною й підозріло довгою. Вона починалася з низьких ударів барабанів, продовжувалася хором про людську волю, перемогу над пустелею та право першопрохідців називати своїм усе, на що вони першими встигли поставити антену, а завершувалася двохвилинним оркестровим фіналом, написаним, очевидно, для то
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 29: Останній тост за тирана
Імперія втратила голос.
Це було майже неприродно.
Після “Архіву вкрадених голосів”, після зірваної Останньої промови, після того як Марта вимкнула імперський мікрофон ложкою, Аврелія-Прайм уперше прокинулася без державного пояснення власного ранку. Ніхто не сказав громадянам, що вони мають відчувати.
...
Читати далі »
| |