Мультсеріал: Зореліт дурнів

Другий сезон: Редактор Реальності
Серія 23: Ліана цілує небезпечну біологію науки

1. Наука починається там, де нормальна людина сказала б: «Не чіпай це ротом»

У лабораторії «Надії-404» було тихо.

Неприродно тихо.

Саме тому Міра Коваль ішла коридором швидше, ніж зазвичай.

Коли в лабораторії Ліани Соль нічого не вибухало, не пищало, не пр ... Читати далі »

Три живі тіла, одна дуже стара традиція і критична нестача особистого простору

Частина VІ шостої книжки «Планета, яка не віддає своїх мертвих» циклу «Чужа земля, гострі зуби»

Провідниця вперше назвала Рею чужим ім’ям о четвертій ранку.

Рея прокинулася від того, що сильні пальці стискали її зап’ястя.

Не боляче.

Але точно.

Так, ніби хтось перевіряв пульс.

Рай виявився карантином із дуже переконливим маркетингом

Частина VІІ шостої книжки «Сигнал із планети спокуси»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

У людства була давня традиція називати карантином місце, де тобі не дозволяють виходити.

Евера підійшла до питання творчо.

Вона дозволяла.

Будь ласка.

Двері відкриті.

Корабель справний.

Космос великий. ... Читати далі »

Частина VІІІ. У центрі повторюється час

До станції «Корона» залишалося дві години сорок сім хвилин, коли Івар Нокс уперше помер.

Це сталося буденно.

Без героїчної музики.

Без красивого останнього погляду на Наю.

Без фінальної фрази, яку потім можна було б вирізати на меморіальній плиті й продавати туристам у вигляді магнітів.

Він просто сидів у кріслі пілота «Арго-17», сперечався з Марою про те, чи можна вважати тріщину ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Четвертий сезон: Протокол мертвого екіпажу
Серія 26: Усі двері ведуть униз

1. Екіпаж, який уже виконав інструкцію

Сходами з глибини підіймалися люди.

Десятки силуетів.

Потім сотні.

Деякі були цілком матеріальними. Інші просвічувалися, наче пам’ять забула остаточно визначитися, чи має право на кістки. Частина йшла у старих комбінезонах «Орфея», час ... Читати далі »