Частина VІ. Поцілунок із невідомою похибкою

Розділ 22. День, коли Максим став серйозним

Максим

У житті кожної людини настає момент, коли доводиться дорослішати.

У когось це народження дитини.

У когось — перша іпотека.

У когось — усвідомлення, що лікарі, вчителі й пілоти літаків іноді молодші за тебе, а отже, цивілізація тримається буквально на людях, які ще недавно списували контрольну.

... Читати далі »

Частина ІV. Любов, яка платила чужими іменами

Розділ 21. Чужі страхи в її тілі

Першим чужим страхом у тілі Марти виявилася ванна.

Не смерть.

Не ліфт.

Не шахта між сьомим і восьмим поверхами.

Не порожній коридор, де двері могли відкрити рот.

Не свідоцтво, яке офіційно підтверджувало, що вона померла у сім років і двадцять два роки потому мала нахабство продовжувати псувати статистику державним реєстрам.

Ванна. ... Читати далі »

Частина Х. Дорога, яка боялася повернення

Того ранку тітка Ліда принесла в архів три пакети їжі, дві пляшки води, аптечку, рулон паперових рушників і маленький складаний ніж.

Максим подивився на ніж.

— Навіщо?

— Яблука різати.

— А якщо яблук не буде?

Тітка Ліда знизала плечима.

— Тоді він просто ніж.

Юлія стояла біля столу й перевіряла список дозволів.

Олександр — маршрут.

Ірина &md ... Читати далі »

Цикл: Посібник із захоплення Сонячної системи

Перший посібник: Довідник з колонізації Марса
Частина V: Їжа, біосфера і все, що може запліснявіти

Розділ 15: Замкнена екосистема

Є одна дуже приємна ілюзія, яку людство любить плекати, дивлячись на красиві концепти марсіанських колоній.

Ось купол.

Усередині дерева.

Маленьке озеро.

Люди гуляють без скафандрів.

У ... Читати далі »

Мультсеріал: Зореліт дурнів

Другий сезон: Редактор Реальності
Серія 16: Міра забороняє чудеса

1. Єдиноріг, якого не передбачав навіть страховий поліс

Єдиноріг з’явився на містку о 09:14 корабельного часу.

О 09:14:03 він чхнув райдугою.

О 09:14:07 спробував з’їсти підлокітник капітанського крісла.

О 09:14:12 Кіт Космос ударив його лапою.

О 09:14:13 єдиноріг зник.

... Читати далі »

Епілог. Мир, у якому навіть ненавидіти доводиться відповідально

Через дев’ять днів після того, як Карат-9 не загинув, два клани мало не почали війну через гриб.

Рея вважала це прекрасною новиною.

Не сам гриб.

Гриб був невинний.

Великий, синюватий, м’який, заввишки приблизно до Ладиного стегна й абсолютно байдужий до міжнародного права.

Проблема полягала в тому, що він виріс рівно посеред старої межової стежки між т ... Читати далі »

Планета сказала «приходьте», а здоровий глузд удав, що не почув

Пролог шостої книжки «Сигнал із планети спокуси»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Першою ознакою того, що новий день на «Едемі-7» знову не матиме нічого спільного зі здоровим глуздом, був голос Саери.

Він пролунав у каюті Лії Арден о четвертій годині сімнадцять хвилин корабельног ... Читати далі »

Частина І. Контракт на самогубство

Через дві доби після того, як Ауреліон майже проковтнула буря, місто офіційно оголосили врятованим.

Це було сміливе формулювання.

Три зовнішні кільця зникли в атмосфері Юпітера. Південний порт нагадував відкритий перелом. Двадцять сім житлових секторів залишалися без енергії, дев’ять — без повітря, а один район безслідно пропав разом із системою координат, тому муніципальна служба ще сперечалася, чи треба рахувати його з ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Четвертий сезон: Протокол мертвого екіпажу
Серія 19: Двигуни працюють на страху

1. Тридцять сім відсотків страху

На головному екрані «Орфея» висіли дванадцять чорних кораблів архаїв.

Без ілюмінаторів.

Без звичних двигунів.

Без теплових слідів.

Їхні корпуси складалися з концентричних кілець, які оберталися навколо порожніх центрів так, ніби хтось ... Читати далі »