Три тіла, одна пам’ять і катастрофічний дефіцит особистого простору

Перше, що Рея відчула після падіння, — чуже бажання.

Не дотик.

Не запах.

Не тепло тіла поруч.

Саме бажання — живе, гостре й настільки безсоромно відкрите, що її власна свідомість на мить зупинилася, як дипломат перед документом, у якому нарешті чесно написали слово «пограбування».

Воно належало Ладі.

Принаймні спочатку Рея була в цьому впе ... Читати далі »

Близькість потребує кордонів, навіть усередині голови

Частина VІ четвертої книжки «Її подих у невагомості»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Перший постріл земного модуля не пошкодив корпус «Едем-7».

Він пошкодив право екіпажу не думати про те саме.

Імпульс увійшов у корабель крізь канал зв’язку, хоча Мара закрила його за дві десяті секунди ... Читати далі »

Генеральський поцілунок із присмаком наказу

Біолабораторія під Елізієм офіційно не існувала.

Неофіційно вона мала шість посадкових платформ, власний реактор, систему протиповітряної оборони, три підземні рівні, приватний тунель до старої військової магістралі й бюджет, який щороку маскували під програму психологічної підтримки ветеранів.

На Марсі взагалі багато небезпечних речей фінансували під виглядом турботи про людей.

Корабель Селени Рук летів над рівнино ... Читати далі »

Серіал: Зоряні хроніки

Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 30: Імперію винесли ногами вперед

Імперію вирішили не ховати в мавзолеї.

Це була перша справді здорова думка дня.

Проблема полягала в тому, що мавзолеї імперія любила надто сильно. Вона будувала їх навіть там, де достатньо було шафи, таблички й чесної фрази: “Тут лежать наслідки чужого марнославства, не чіпати без захисних рукавиць&r ... Читати далі »