14:31
Липа, що пам’ятала наші імена - частина VІ
Липа, що пам’ятала наші імена - частина VІ

Частина VІ. Людина з двома біографіями

У базі Артем Білий існував двічі.

Перший запис був позначений зеленим кружечком, бо Максим у хвилину професійної слабкості вирішив, що системі потрібні кольорові індикатори. Пізніше він пояснював, що зелений означав не «хороша людина», а «позитивне свідчення». Але людський мозок працював швидше за технічні пояснення: зелений усе одно виглядав як дозвіл любити.

У картці було написано:

«АРТЕМ БІЛИЙ. ВИВІЗ НАС, КОЛИ НІХТО НЕ ХОТІВ ЇХАТИ. ПАМ’ЯТАТИ ЯК РЯТІВНИКА».

Другий запис мав червоний кружечок.

Максим уже видалив кольори, але Юлія встигла їх побачити й тепер не могла перестати думати, наскільки легко програмне рішення перетворюється на моральний вирок.

У другій записці було:

«АРТЕМ БІЛИЙ. ЧЕРЕЗ НЬОГО ЗАБРАЛИ МИХАЙЛА. НЕ РОБІТЬ ІЗ НЬОГО ГЕРОЯ».

Одна людина.

Дві записки.

Дві біографії, які не просто суперечили одна одній, а поводилися так, ніби їх посадили за один стіл на родинному святі й забули прибрати ножі.

Максим об’єднав картки тонкою сірою лінією.

Поруч поставив поле:

«Конфлікт свідчень: критичний».

Тітка Ліда прочитала й сказала:

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/lipa-shcho-pamyatala-nash-mena-b457305?c=5086988

Категорія: Липа, що пам’ятала наші імена | Переглядів: 59 | Додав: alex_Is | Теги: архів памяті, Михайло Кравець, книга імен, сарказм, Артем Білий, тітка Ліда, моральний вибір, еротичний підтекст, чорний гумор, порятунок і зрада, правда без вироку, Юлія та Олександр, Покровськ, людина з двома біографіями, суперечливі свідчення | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar