Серіал: Зоряні хроніки

Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 29: Світло над братською ямою

Світло над братською ямою було м’яким.

Це ображало найбільше.

Не червоне аварійне.
Не біле хірургічне.
Не синє карантинне, яке робить людей схожими на риб у дешевому акваріумі.
Не чорне, як сирени Астерії-9, не золоте, як пам’ять сплячої колонії, не брудно-жовте, як лампи в підземному рівні, де десятиліттями жили люди, яким брехали про мертву поверхню.

Ні.

Світло було теплим.

Домашнім.

Так світять лампи в коридорах, де хтось хоче, щоб ти не боявся. Так світять медичні палати після операції, коли лікарі вже знають погані новини, але ще дають тілу пацієнта ілюзію, що все відбувається цивілізовано. Так світять меморіальні ніші на кораблях, які дуже не хочуть називати себе кладовищами, бо кладовище псує мораль екіпажу, графіки перевезень і, очевидно, корпоративну естетику.

Саме це світло зустріло Міру Вен, Раена Корда, Саву Клейна, Лауру Сін, Ілану Сор, Ельзу Рік, Бора Тарека, Нору Лейт і Муху, коли вони відкрили нижній санітарний трюм «Серафима-12».

Трюму не було в пасажирській схемі.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/zoryan-hronki-drugii-sezon-nekrolog-dlya-kolon-b454252?c=5057775