« 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 12 13 »
Серіал: Зоряні хроніки
Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 3: Міністр останніх відмовок
У Міністерстві офіційної правди ніколи не було вікон.
Це пояснювали безпекою, архітектурною традицією і необхідністю захищати державних службовців від зайвого сонячного світла, яке, за висновками палацового лікаря, могло провокувати у чиновників небезпечні думки про реальність. Насправді причина була простіша: люди, як
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 2: Принц без трону
У палаці Авреліїв завжди було багато дверей.
Двері для імператора, двері для спадкоємців, двері для сенаторів, двері для коханок із родоводом, двері для коханців без родоводу, але з чудовою спиною, двері для міністрів, двері для катів, двері для архіваріусів, двері для тих, хто ніколи не мав офіційної посади, зате міг зробити та
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Третій сезон: Веселі похорони імперії
Серія 1: Імперія кашлянула кров’ю
Імперія Авреліїв прокинулася того ранку з урочистим гімном, двадцятьма сімома салютами над столицею і дрібною технічною проблемою: її серце вперше за шістсот років офіційно зупинилося на три секунди.
Звісно, у палацовому бюлетені це назвали «короткочасним символічним затемненням центральної системи». У
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 30: Некролог завершено
Некролог завершився не останнім іменем.
Не триста дванадцятим модулем у Меморіальному відсіку. Не світлом площі Астерії-9, яке тепер горіло над братською ямою «Серафима-12» і більше не дозволяло кораблю робити вигляд, що смерть може бути охайною, якщо її правильно підписати. Не записом Кіри Вант, яка сказала «
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 29: Світло над братською ямою
Світло над братською ямою було м’яким.
Це ображало найбільше.
Не червоне аварійне.
Не біле хірургічне.
Не синє карантинне, яке робить людей схожими на риб у дешевому акваріумі.
Не чорне, як сирени Астерії-9, не золоте, як пам’ять сплячої колонії, не брудно-жовте, як лампи в підземном
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 28: Корабель прибув запізно
Корабель прибув запізно.
Це стало зрозуміло не тоді, коли «Серафим-12» нарешті прийняв останню хвилю з Астерії-9. Не тоді, коли капсули одна за одною врізалися в приймальний коридор, ніби втомлені снаряди з людським серцем усередині. Не тоді, коли Міра Вен майже впала на коліна біля Раена Корда, який нарешті зн
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 27: Колонія просить смерті
Колонія попросила смерті не голосом.
Голос був би занадто людським.
Вона попросила тишею.
Після того як остання хвиля відірвалася від докового кільця, Астерія-9 завмерла. Капсули з Мірою, Раеном, Лаурою, Іланою, Мухою, мешканцями Рівня тих, кого знайшли, і останніми техніками йшли крізь стикувальний коридор
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 26: Таємниця нижнього рівня
Нижній рівень-0 не мав існувати.
Це була перша проблема.
Друга полягала в тому, що він дуже наполегливо просив відчинити двері.
Сигнал повторювався кожні сорок секунд: короткий, вузький, старий, зашифрований такою мовою, яку на Астерії-9 уже давно вважали мертвою разом із паперовими інструкціями, чесними ко
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 25: Дім, який став пасткою
Дім зачинив двері о четвертій сімнадцять.
Не система.
Не протокол.
Не центральне аварійне ядро, не корпоративна примара, не старий список, не трудовий режим, не чергова бюрократична потвора з голосом холодного холодильника для людських надій.
Дім.
Саме так це відчули всі, хто ще залишався під
...
Читати далі »
|
Серіал: Зоряні хроніки
Другий сезон: Некролог для колонії
Серія 24: Сім хвилин кисню
Сім хвилин кисню почалися з дуже тихого звуку.
Не з сирени.
Не з вибуху.
Не з тріску купола, який останніми днями поводився як нервова система велетенської скляної тварини. Не з голосу темряви за полем. Не з наказу системи, не з дитячої колискової, не з чергового некролога, який, здається, уже сам втомився бути лі
...
Читати далі »
| |