Архів починає кусатися

О десятій ранку їхня кухня офіційно перестала бути кухнею й перетворилася на штаб.

Це було помітно з першого погляду: на столі лежали ноутбуки, телефони, блокноти, роздруківки, чашки з кавою, печиво, флешки, зарядки, дві ручки, які не писали, одна ручка, яка писала занадто патетично, і фікус Степан на підвіконні, що дивився на все це з виразом рослини, котра давно зрозуміла: люди — це помилка еволюції з доступом до Wi-Fi.

Юлія стояла біля ... Читати далі »

Повідомлення від Листоноші

У Києві дощ умів приходити так, ніби його запросили на похорон, але забули попередити, що покійник — це чийсь настрій.

Він починався не з неба. Ні. Нормальні дощі, можливо, падають згори, але київський дощ мав характер чиновника: спочатку довго натякав, потім змушував усіх нервувати, а вже тоді починав виконувати свої прямі обов’язки. Вікна каламутніли, дахи темніли, асфальт ставав схожим на старе дзеркало, у якому місто роздивлялося се ... Читати далі »