12:29 Перший стрибок у темряву її очей - пролог | |
Земля образилась, бо її не послухалиЕпілог другої книжки «Перший стрибок у темряву її очей» Земля образилась. Не офіційно, звісно. Офіційно Земля зберігала гідність, стратегічну витримку, планетарну мудрість і ще кілька дорогих виразів обличчя, які спеціально тренували перед дзеркалом люди, призначені відповідати за майбутнє людства. Офіційно Земля не могла образитися на власний корабель, власну капітанку й власну колонізаційну місію, бо образа — це емоція, а емоції в документах Ради міжзоряного розширення дозволялися тільки в розділі «мотиваційні засади проєкту». Неофіційно ж планета поводилася саме так, як поводиться цивілізація, яку вперше не послухали після кількох тисячоліть упевненості, що Всесвіт існує для її зручності. Урядові канали мовчали дванадцять хвилин. Це була нечувана подія. Зазвичай урядові канали мовчали тільки тоді, коли треба було приховати катастрофу, підготувати пояснення катастрофи або знайти людину, яка катастрофу підпише так, щоб вона виглядала як частковий успіх. Але цього разу мовчання було особливим. Воно мало присмак приниження. Читати далі: https://booknet.ua/reader/pershii-stribok-u-temryavu-ochei-b456004?c=5058553 | |
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |