Її подих у невагомості

Частина Х четвертої книжки «Її подих у невагомості»
Цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато»

Не Тиші.

Звичайної.

Тієї, де ніхто не лізе в голову, не пропонує вічної єдності, не перетворює любов на адміністративний ресурс і не вимагає негайно визначитися, ким ти є для двох інших жінок, поки навколо тріщить жива планетарна мережа.

Лія визнала прохання розумним.

Екіпаж «Едем-7» — майже одностайно.

Доктор Рейк — із застереженням, що після кількох годин тиші всім усе одно доведеться пройти психологічне обстеження.

Селін Вар пригрозила застрелити саме поняття психологічного обстеження.

Астеріанські дерева поруч із кораблем почули це, подумали й обережно відійшли від майорки на два метри.

Лія вирішила, що планета справді одужує.

Живий світ, здатний розпізнати озброєну людину, яка перебуває в поганому настрої, уже мав більше інстинкту самозбереження, ніж більшість земних урядів.

«Едем-7» лежав у центральному саду, трохи нахилений на лівий борт. Срібні корені Астери більше не тримали корпус силою, але залишилися під ним як опори. Вони обережно обійшли пошкоджені ділянки, не проникали всередину й навіть сформували під аварійним шлюзом щось схоже на сходи.

Читати далі:

https://booknet.ua/reader/podih-u-nevagomost-b457298?c=5090412